Гей, була в мене коняка

Гей, була в мене коняка,
Тай коняка-розбишака,
Була шабля, ще й рушниця,
Ще й дівчина чарівниця.

Ту коняку турки вбили,
Ляхи шаблю пощербили,
І рушниця поламалась,
І дівчина відцуралась.

За буджацькими степами
Їдуть наші з бунчуками,
А я з плугом і з косою
Понад нивою сухою.

Гей, гей-гей, мій чорний воле,
Степ широкий, стерня коле.
Вітер віє, повіває,
Казаночок закипає.

Гей, хто в полі озовися,
Гей, хто в лісі одкликнися -
Йдіть до мене вечеряти,
Серце моє звеселяти.

Зву. Луна, за лугом гине,
Казаночок стигне, стигне.
Вітер віє, повіває,
Казаночок застигає.

Вітер віє, повіває,
Серце з жалю заміра...