Засвіт встали козаченьки

Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі;
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач не журися,
А за свого миленького
Богу помолися.

Зійшов місяць над горою,
Та сонця немає;
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.

Іди, іди, мій синочку,
Іди, не барися!
За чотири неділеньки
Додому вернися!

Ой, рад би я, матусенько,
Ще й раньше вернуться, -
Та щось кінь мій вороненький
В воротах спіткнувся.

Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі;
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.